Ochen silniy sayt, Spasibo Vladimir!
Prekrasneyshaya muzyka.
Zhelayu dalneyshikh uspekhov.

Роману Мельнику

А що, Ви не знаєте навіть прізвища Ваших знайомих ?
Як же я можу сказати, знаю я їх чи не знаю? :-)

Вітання прекрасній Франції !

Добрий день,

гратулую за прикрасний сайт.Тільки нині знайшов його.Пане Коваленко ,моя дружина і я познайомилися в Парижі з Інженером хімії який стажував у Франції,його дружина журналістка.Пропала нам його адреса,може Ви їх знаєте ?
Щирий привіт з Франції.Дякую.
Роман Мельник.Родився у Франції.

Олесю Андрійчуку

Ну от, не могли знайти - а тепер трохи є.
Відносно зв''язків з консерваторіями та ін., "щоб передавали записи", можу сказати: записів маю до біса. Для перетворення в "потужне джерело" потрібно щось інше :-). Бо все-все-все роблю за власний рахунок.

Даруйте, у попередньому повідомленні невірно вказав веб-адресу своєї організації
www.famine33.iatp.org.ua

Думаю, нам усім - хто як може - треба взятись і допомогти із належною розкруткою цього сайту.
Я, приміром, не міг знайти в Інтернеті практично нічого з української пісні. Це ж ганьба!
Та ми повинні своїми піснями світ дивувати і захоплювати, а ми й себе не в змозі зацікавити.
Думаю, потрібно створити проект реального перетворення цього ресурсу на потужне джерело пісень.
Зв"язатись з консерваторіями, Мінкультури, аби ередавали Вам записи. Ви перший - за Вами й успіх!
Як відродиться наша Україна, таких сайтів буде безмір, але Ваш лишиться ПЕРШИМ!
ТРИМАЙТЕСЯ!
Закликаю озиватись небайдужих!

Для пані Ольги

Спасибі за теплі слова! Але Ви забули вказати свою адресу. Пишіть на E-mail, я спробую відповісти на Ваші запитання.

Хай Бог Вам дасть здоровя за вашу таку нелегку і потрібну працю. Повинні ці пісні жити! Як приємно їх чути, серце радіє і сльози стоять в очах від зворушення.А чи маєте намір відтворити спів Соломії Крушельницької, і чи можна придбати СД-диски цих співаків і де? Дякую від щирого серця Вам і низький Вам уклін. Львів.

Добрий день, Вахтанг!

Дякую, що відгукнулись. Статтю вішайте. Самвидав згаданих років маю у великій кількості. Бо й сам приймав деяку участь.

Подробиці - у листі.
Володимир

Пане Володимире, вітання з Києва! Свого часу (років із десять тому!) мав щастя познайомитись особисто і читав (і навіть вирізав для архіву) ваші статті.

Ось надибав через "Кобзу" ваш сайт і дуже втішений. Відразу хочу "вкрасти" статтю "Музыка на ребрах" і повісити у розділі "самвидав" у себе на сайті. Можна? Звичайно ж, з посиланням.

Я готую книжку про українську самвидавну пресу 1986-1991 рр. - чи у вас часом не завалялися окремі примірники московських і не тільки неформальних видань?

Маю дуже непогану (але, звичайно, непорівнювану із вашою) підбірку української музики в МР3 (8 сіді). Там є і народна, і популярна, різна). Каталог надійшлю згодом. Якщо щось буде потрібне - привезу до Москви, бо іноді буваю, або передам - скажімо, через Кононенка.

З українсько-грузинським привітом, Вахтанг

Приємно здивована існуванням такого сайту. Дуже корисна і потрібна річ. Так тримати.

Велика Вам подяка за сайт.
Запрошую Вас відвідати сайт, присвячений творчості Володимира Івасюка.
http://ivasyuk.domivka.net/

Ознайомився
Грунтовно і солідно!

Мерянський колекціонер української музичної класики Володимир Коваленко живе у Москві понад 33 роки. Нещодавно він закінчив роботу над власним сайтом www.ukrsong.narod.ru. Тут чи не вперше за історію і-нету стали доступними для прослуховування Паторжинський, Гмиря, Козловський. В Україні такої роботи ніхто не зробив. В Мерянії - будь ласка...

http://kominarod.bip.ru/php/news/newsnew.phtml?id=6726&idnew=43192&start=0

Заувага: Сайт Коминарод.ру вживає "застарілу" фіно-угорську географію. Тож мешканці історичної Мерянії (Інерома) - а це і Москва, і Володимир, і Пошехоння, і Іваново-Вознесенськ - є "народом Мерянії". Отже й колекціонер Володимир Коваленко є до певної міри МЕРЯНСЬКИМ КОЛЕКЦІОНЕРОМ.

Велике спасибі за Вашу працю!
Україна завжди робилася поза межами Києва і навіть поза межами України. Подвиг можливий тільки в поході - навіть якшо він триває цілих 33 роки ;)

До речі, знайомі казали, шо навіть у Литві немає державної підтримки важливих національних проектів. Наприклад енцикплопедію з іменами всіх литовських офіцерів видали там коштом самих пенсіонерів-вояків.

Завжди має бути жертва. Інакше не буде нашого Ізраїлю...