Іван Сергійович Паторжинський

[20.II (3.III). 1896 - 22.II.1960]

Співак (бас) і педагог, народний артист СРСР (1944). Народився в с. Петро-Свистунове (тепер Вільнянського району Запорізької області). Закінчив Бахмутське духовне училище та Катеринославську духовну семінарію. Вокальну освіту здобув у Катеринославській (тепер Дніпропетровській) консерваторії (1918-1922). В 1925-35 соліст оперного театру в Харкові, з 1935 Українського театру опери та балету в Києві.

Один із найвидатніших представників українського вокального мистецтва. Мав сильний і водночас м'який голос оксамитового тембру. Партії: Карась (“Запорожець за Дунаєм” Гулака-Артемовського), Тарас Бульба ("Тарас Бульба" Лисенка), Сусанін ("Іван Сусанін" Глинки), Борис Годунов ("Борис Годунов" Мусоргського) та ін. Виступав як камерний співак. Знав чимало українських народних пісень і був їх активним пропагандистом, багато записувався на грампластинки.

Лауреат Сталінської премії (1942). У 1946-60 професор Київської консерваторії. Серед учнів Д.Гнатюк, А.Кікоть та ін. Гастролював у Польщі, Фінляндії, Канаді, США. Провадив громадську роботу (у 1945-54 голова правління Українського театрального товариства). М.С.Хрущов пише у спогадах, що Паторжинський, котрого як людину й співака поважав сам Сталін, разом із М.Литвиненко-Вольгемут заступився за арештованого композитора К.Данькевича і домігся звільнення останнього.

Не відхрещувався Іван Сергійович і від "церковного виховання". Московський знайомий І.Т.Горбатюк розказував мені, що у 1961 чи 62 р. він був свідком того, як Паторжинський співав... Службу Божу у Володимирському соборі Києва разом з іншим завзятим "церковником" Іваном Семеновичем Козловським. (Подивитись та послухати це "чудо" зібралися тисячі киян). Нагадую, що це було саме тоді, коли Хрущов почав шалений наступ на релігію, і виглядало як справжня протиурядова демонстрація.

На фасаді будинку в Києві, де проживав Паторжинський, встановлено гранітну меморіальну дошку з барельєфним портретом співака. Його іменем названо у Києві вулицю.

Реве та стогне Дніпр широкий. (Вірш Т.Шевченка, муз. Д.Крижанівського). Краснознамённый ансамбль песни и пляски РККА. Соліст – І.Паторжинський. Запис 1943 р. Вважаю це виконання "Реве та стогне" найкращим з усіх, які я тільки чув. Уривок (перша сторона двосторонньої пластинки). – 4,52 Мб.

Дует Одарки і Карася з 1-ї дії опери С.Гулака-Артемовського "Запорожець за Дунаєм" (М.Литвиненко-Вольгемут з І.Паторжинським, запис 1950 р.). Неперевершений шедевр українського оперного мистецтва. Той, хто хоч раз почув "Гей, Одарко, годі буде, перестань-бо вже кричать!" – "Ні, нехай вже чують люди, ні, не буду я мовчать!" у виконанні цього дуету, ніколи його не забуде. (Уривок, закінчення бо повністю цей дует триває близько 9 хвилин). – 4,44 Мб.

Дует Оксани і Карася (уривок) з 3-ї дії опери С.Гулака-Артемовського "Запорожець за Дунаєм" (З.Гайдай з І.Паторжинським, запис вистави Київського ТОБ 1950 р). – 1,59 Мб.

Дует Возного і Виборного з 1-ї дії опери М.Лисенка "Наталка Полтавка" ("Ой, доле людськая...") (Возний - С.Іващенко, Виборний - І.Паторжинський). – 2,68 Мб.

Друга пісня Виборного з опери М.Лисенка "Наталка Полтавка" ("Ой під вишнею, під черешнею..."). тимчасово лежить тут

Фото із "Словника співаків України" І.Лисенка.

Hosted by uCoz