Марія Коваленко – Антоніда ("Життя за царя" М.Глинки)
Оперна та концертно-камерна співачка (сопрано), заслужена артистка Республіки (1924). Народилася в с. Аджамка (біля сучасного Кіровограду). Навчалася в Одеському єпархіальному училищі. Співала в Одесі у церковному хорі. З 13-ти років навчалася співу у Ф. Левитського, у 1901-06 – в Петербурзькій консерваторії (клас К. Ферні-Джіральдоні та С. Цехановської). На оперній сцені дебютувала в 1903. У 1906-08 – солістка Київської опери, 1908-29 – їмператорської Маріїнської опери в Петербурзі (пізніше – Ленінградського театру опери та балету). Виступала також на сцені Михайлівського театру в Петербурзі. Гастролювала в Москві (Великий театр, 1909, 1911, 1923). Володіла рідкісним за красою голосом теплого тембру, чудовою вокальною школою і драматичним талантом.
Партії: Антоніда, Людмила ("Життя за царя", "Руслан і Людмила" Глинки), Панночка, Царівна Лебідь, Снігуронька, Волхова, Шемаханська цариця ("Майська ніч", "Казка про царя Салтана", "Снігуронька", "Садко", "Золотий півник" Римського-Корсакова), Татьяна ("Євгеній Онєгін" Чайковського), Емма ("Хованщина" Мусоргського, перше виконання в Маріїнській опері), Джульєтта, Маргарита ("Ромео і Джульєтта", "Фауст" Гуно), Еврідіка ("Орфей і Еврідіка" Глюка), Джільда ("Ріголетто" Верді), Міньйон ("Міньйон" Тома), Урбан ("Гугеноти" Мейєрбера), Розіна ("Севільський цирульник" Россіні), Антонія ("Казки Гофмана" Оффенбаха).
Виступала в концертах з симфонічними оркестрами, де виконувала твори російських та зарубіжних композиторів. Широко пропагувала в Петербурзі українську музику, зокрема романси Лисенка та народні пісні. Співачка була незмінним учасником Шевченківських концертів, які влаштовувала Українська громада в Петербурзі та ін. У 1924 здійснила велике концертне турне з диригентом С. Кусевицьким по містах Поволжя. У 1924 гастролювала за рубежем.
Талант Коваленко високо цінували О.Глазунов, Ф.Шаляпін, Б. Асаф'єв, М. Малько, А.Нежданова, Є.Мравінський та ін.
Записувалася на грампластинки (понад 30 творів) у Петербурзі ("Грамофон", 1909-12; "Оденон", 1910). Серед записаного – романси Чайковського, Глієра, арії з опер російських та зарубіжних композиторів, українські народні пісні ("Дощик", "Ой казала мені мати", "Ой одна я, одна") та дует Лисенка "Коли розлучаються двоє" (з Є.Петренко).
У 1929-41 – вокальний педагог Ленінградського театру опери та балету, 1944-46 – Великого театру СРСР. Померла в Ленінграді.
Ой, казала мені мати... (Арія Одарки з опери С.Гулака-Артемовського "Запорожець за Дунаєм"). Пластинка фірми "Грамофон" № 2-23469 (1909 р.). – 2,79 Мб.
Мабуть, артистці "Его Величества Императорскаго Маріинскаго театра", яку слухали й неповнолітні царівни, не личило співати "надто еротичну" оригінальну кінцівку ("...а я собі з козаченком цілувалася"). Тому Марія Володимирівна цнотливо співає: "...а я собі у ставочку полоскалася" :-).
Біографія і фото із "Словника співаків України" І.Лисенка.
