Група партизанів УПА. Фото 1949 р.
...А це їх один з їх супротивників – комендант м. Львова полковник Челюскін. Фото 1947 р.
Зразок наочної агітації ОУН-УПА. 1952 р.
Листівка УПА. Кінець 1940-х – початок 1950-х рр. На жаль, пророцтво не збулося: міжнародного трибуналу над комунізмом ми так і не дочекалися...
Найвищі функціонери фашистського та комуністичного режимів Німеччини, Росії, Польщі, знищені партизанами ОУН-УПА:
(Повстанці діяли під гаслом "На Сході Європи немає колоній ні для кого, а хто їх там шукатиме, знайде лише чорну землю на могилу").
Начальник штабу СА, обергруппенфюрер (генерал) СА Віктор Лютце (1890-1943).
Оскільки знищення українськими некомуністичними партизанами одного з найвищих керівників Третього Райху, який очолював СА з 1934 р. (Гітлер призначив його замість страченого Рема), вщент спростовує головний тезис радянської пропаганди про те, що вояки УПА були "фашистские прихвостни" (до речі, гітлерівська пропаганда іменувала їх не інакше, як "сталінські бандити"), московські ідеологи повелись дуже оригінально. Прізвище Лютце було вилучене з історії Німеччини та другої світової війни – так, ніби цієї людини взагалі не існувало :-). А це приблизно те ж саме, що вилучити з історії Третього Райху ім'я керівника СС Гіммлера.
Німці також вдалися до брехні щодо Лютце. Оголосивши триденний траур з приводу смерті фюрера СА, Гітлер повідомив, що генерал "загинув у автомобільній катастрофі". Деякою мірою це відповідало дійсності: 2 травня 1943 р. машина Лютце наїхала на міну, встановлену партизанами УПА на шосе Ковель-Брест, недалеко від села Кортиліси.
Командуючий І-м Українським фронтом генерал армії Микола Ватутін (1901-1944).
1 березня 1944 великий загін УПА під командуванням Максима Боровця здійснив сміливий напад на радянську танкову колону поблизу Києва. Під час бою Ватутін був важко поранений у ногу. Помер в лікарні 15 квітня. Нещодавно донька генерала надрукувала в одній з московських газет спогади, де стверджує, що її батька, який уже почав одужувати, було отруєно за наказом Сталіна (якимись підозрілими медикаментами, від яких йому одразу погіршало). Таке цілком могло трапитись, бо Сталін не любив і боявся цього популярного воєначальника.
Приймав участь у захопленні влади більшовиками в Москві (жовтень 1917), згодом закінчив Військову академію ім. М.В.Фрунзе. Під час громадянської війни в Іспанії під іменем "генерала Вальтера" командував інтернаціональною дивізією. Навесні 1947 очолив велику каральну експедицію проти партизанів УПА, які діяли на території південної Польщі. Експедиція закінчилася дуже плачевно і для рядових польських вояків, і для її штабу, і для самого К.Сверчевського.
