Оперна та камерна співачка (сопрано) і педагог.
Справжнє прізвище – Порай-Кошиць (дочка співака, у 1893-1903 соліста Великого театру у Москві, П.Порай-Кошиця). Народилася у с. Кирилівка, тепер с. Шевченкове Звенигородського р-ну Київської області.
Вокальну освіту здобула в Московській консерваторії (1908-13, клас У. Мазетті). Удосконалювалась у Ф. Литвин в Парижі. У 1913-20 – солістка Опери С. Зиміна в Москві (в 1917-18 паралельно виступала в Маріїнській опері в Петрограді). У 1920 разом з українською Республіканською капелою О. Кошиця виїхала за кордон. У 1921-24 – солістка Чикагської опери. Виступала з великим успіхом також на оперних сценах Нью-Йорка, Філадельфії, Буенос-Айреса (театр "Колон", 1924), Парижа ("Гранд-Опера", 1925, 1927), Брюсселя, Амстердама, Риги, Вільно, Стокгольма, Ніцци, Сан-Ремо та ін. У 30-х роках – солістка оперного театру в Лос-Анджелесі.
Володіла сильним рівним голосом ніжного тембру, витонченим художнім смаком, мала яскраву сценічну зовнішність.
Партії: Татьяна ("Євгеній Онєгін" Чайковського), Ярославна ("Князь Ігор" Бородіна), Купава ("Снігуронька" Римського-Корсакова), Настя ("Кудеяр" Оленіна, перше виконання), Клара Мілич ("Клара Мілич" Кастальського, перше виконання), Електра ("Орестея" Танеева), Фата Моргана ("Любов до трьох апельсинів" Прокоф'єва, 1921, Чикаго, перше виконання), Дездемона ("Отелло" Верді), Рахіль ("Жидівка" Галеві), Ліза ("Пікова дама" Чайковського), Недда ("Паяци" Леонкавалло), Мімі ("Богема" Пуччіні), Донна Анна ("Кам'яний гість" Даргомижського).
Кошиць – одна з найвидатніших камерних співачок XX ст. Виступала з симфонічними оркестрами О. Зілоті і С. Кусевицького. Концертувала в Петербурзі, Москві, Києві, в багатьох містах США, Франції та ін. Їй акомпанували Рахманінов, Глазунов, Гречанінов. Камерний репертуар включав твори Глинки, Мусоргського, Бородіна, Чайковського, Даргомижського, Балакірєва, Римського-Корсакова та ін.
Її творчість високо цінували Асаф'єв, Литвин, Прокоф'єв. Свої твори присвячували співачці Рахманінов, Метнер, Прокоф'єв. Ніна Кошиць – автор кількох романсів на слова Буніна, Надсона, які вона виконувала у своїх концертах. В Голівуді, де співачка жила останні роки, вона вела педагогічну діяльність (з 1941), знімалася у звукових фільмах. Померла в м. Санта-Анна.
Записувалася на грампластинки фірмами "Артистотипія" (Київ, 1914), "Бека" (1914), "Брунсвік" (1922), "Віктор" (1920-30-і роки) та ін.
Віють вітри... (Аріозо Наталки з 1-ї дії опери М.Лисенка "Наталка Полтавка"). Пластинка фірми "Brunswick" № 15055 (8909-3) (1922 р.). – 3,69 Мб.
Біографія і фото із "Словника співаків України" І.Лисенка.
